Абетка здоров'я і безпеки

Інформацію  підготувала 

медична старша сестра 

Дворецька В.Г. 

"Фільтри для питної води, щоб убезпечитися від зарази з під крана"

Інформацію підготувала лікар 

 Середіна Р.І.

Інформація для батьків 

"Чим чистити зуби враховуючи вік"

Корисні і пізнавальні відео для дітей про мінну безпеку:

ВІДЕО 1

ВІДЕО 2

ВІДЕО 3

ВІДЕО 4

Інформацію підготувала старша медична сестра Цьопа С.Д.

Інформація для батьків 

"Як вчасно помітити карієс у дитини"

Консультацію підготувала вихователь ДП

Шаталінська В.Д.

Основні правила поведінки при пожежі

Консультацію 

підготувала лікар Середіна Р.І.

“Як доглядати за шкірою в холодний період року”

Консультацію 

підготувала вихователь Работягова Г.М.

«Вивчення правил дорожнього руху в домашніх умовах»

Консультацію підготувала вихователь ДП Шаталінська В.Д.

"Пам'ятка про безпечну поведінку дітей на залізниці"

Корисна пам'ятка

Пам'ятку  підготувала медична старша сестра 

Дворецька В.Г. 

Пам'ятка"Перемо дитячий одяг правильно"

Консультацію підготувала 
ЗД з НВР Борисенко Р.С.

"Поради батькам по безпезі на дорозі"

Підготувала інформацію медична сестра Ботникова Ю.П.

"Дитячі іграшки з магнітами: переваги для розвитку чи приховані ризики.” (здоров’я)"

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Консультацію підготувала старша медична сестра Цьопа С.Д.

"Питний режим дітей в спеку"

Консультацію підготувала медична сестра 

Синько Г.В.

"Безпечна прогулянка влітку"

Інформацію підготувала 

лікар ДП Середіна Р.І.

Рекомендації для батьків

"Поради безпечної їзди на велосипеді"

Консультацію підготувала 

медична сестра ДП

Цьопа С.Д.

"Короста у дітей"

Рекомендацію підготувала медична сестра ДП

Дворецька В.Г.

"Пам'ятка для батьків щодо роботи дитини за комп'ютером"

    Робоче місце дитини. Комп'ютерний стіл та стілець за розміром мають відповідати зросту дитини. Відстань до монітора – 50 см. від очей дитини. Комп'ютерне місце має бути добре освітленим.

    Як правильно сидіти при роботі за комп'ютером. Сидіти потрібно прямо або злегка нахилившись уперед із невеликим нахилом голови,не перегинаючи зап'ясток. Між корпусом тіла і краєм столу має бути вільний простір не менше як 5 см.

    Вимоги до комп'ютера (монітора). Відрегулюйте яскравість та контрастність освітлення монітору так ,щоб дитині було комфортно. У приміщенні, де працює комп'ютер підвищується температура повітря, знижується вологість, повітря іонізується, а це несприятливо впливає на самопочуття. Важливо пам'ятати,що системний блок має властивість натягувати на себе багато пилу, тому обов'язково мають бути вологе прибирання та провітрювання. Підлогу краще не накривати килимом.

    Час, який дитина проводить за комп'ютером.

    Дитині,яка ще не ходить до школи, достатньо буде не більше 10 – 15 хвилин на день. Заняття можуть бути не більше трьох разів на тиждень. Під час роботи за комп'ютером, а також після її закінчення, потрібно виконувати спеціальну гімнастику для очей: після 5-и хвилин для 5-річних і 7-8-для 6-річних дітей. Тривалість гімнастики – 1 – 1,5 хвилин.

    Вплив на психіку. Психологи відзначають, що робота на комп'ютері розвиває увагу. Утім слід пам'ятати,що помірне перебування поліпшує концентрацію уваги, занадто тривале – погіршує.

Підготувала медична сестра ДП

Дворецька В.Г.

"Травмування очей у дітей: перша допомога та наслідки."

    Ушкодження органа зору є однією з основних причин зниження або втрати зору у дітей дошкільного віку.

    У дітей до року ушкодження очей трапляється рідко та зазвичай пов'язані з необережністю дорослих.

    Діти віком від одного до трьох років часто ушкоджують очі предметами побуту: ножицями, виделками, небезпечними іграшками з гострими кутами. Окрім того діти отримують травми, навчаючись ходити.

У віці від трьох до шести років трапляються ушкодження зумовлені:

- невмілим використанням гострих предметів;

- необережністю під час ігор з домашніми тваринами;

- доступністю різних хімічних засобів;

- ушкодження діти можуть отримати під час прогулянок;

    До травм очей слід ставитись дуже уважно, поранити очі легко,а вилікувати – інколи навіть неможливо. Тож у разі травмування ока в дитини своєчасне звернення до лікаря та своєчасна допомога вбережуть око та зір дитини.

    Зверніть увагу! Доведено, якщо дитині почали лікування через 3 доби після отримання травми ока, то гострота її зору після виписування буде набагато нижчою,ніж коли почали лікувати відразу.

Перша допомога дитині у разі травмування очей.

    Уразі контузії зробіть холодний компрес, не надавлюючи на око.

    За проникного поранення ока покладіть дитину на спину та накладіть стерильну серветку на обидва ока. Занаявності стороннього предмета не намагайтеся витягнути його.

    Якщо з очного яблука витікає рідина, не промивайте та не накладайте пов'язку. Не тисніть на око.

    У разі потрапляння на слизову оболонку бруду, піску, попросіть дитину покліпати. Якщо це не допомогло,промийте око слабким струменем води за допомогою гумової груші. Накладіть пов'язку.

    За жодних обставин не можна терти око або намагатися витягнути смітинку носовою хусткою або шматочком бинта. Вчасно надана допомога врятує дитині зір.

    Пам'ятайте, за будь яких травм ока у дитини обов'язково зверніться до лікаря-офтальмолога за консультацією. При проникному пораненні слід одразу викликати швидку.    

                                    Міцного здоров'я !

Консультацію підготувала 

лікар ДП Середіна Р.І.

"5 причин чому дитина вередує"

    Дедалі частіше діти вередують. Така поведінка дратує, виводить із себе. Змушує підвищувати голос. Батьки вихованців дошкільного закладу зізнаються, що коли дитина маленька вони не звертають уваги на її вередування, адже дитину легко змусити підкоритися. Однак частіше перемагає вередування і все жорсткішими стають реакції дорослих. Батьки борються з певними негативними, на їх погляд, проявами поведінки дитини. А необхідно зрозуміти їх причини і усувати саме їх.

Причина 1

Захворювання

    Діти, які часто хворіють, інколи "до виліковуються" в дитячому садку.  Такі діти вередують вранці і ввечері. До відвідування дитячого закладу вони ставляться як до вимушеного варіанта: батьки – на роботу, діти – до дитсадочку, хоча дома їм ліпше.

Причина 2

Перевтома

    Часто дитина вередує, коли перевтомилася "освітніми" справами. Батьки впевнені, що дитина залюбки відвідує додаткові заняття, гуртки на вихідних.

Причина 3

Протест

    Іноді дитина вередує тому, що чимось незадоволена або не приймає ставлення до неї батьків. Це може бути проявом протесту проти надмірного втручання дорослих в її життя,обмеження її свободи діяти самостійно.

Причина 4

Вередування заради вередування

    Це ті випадки, коли дитина всіма способами прагне домогтися свого. Це ті ситуації, коли дитина звикає бути центром уваги в сім'ї. Аби розв'язати таку ситуацію, важливо набратися терпіння.

Причина 5

Надмірна рухливість

    Нездатність дитини приділяти увагу одній справі протягом тривалого часу породжує неорганізованість, неохайність і, відповідно, вередливість.                             

                                                  Міцного здоров'я !

 

                                                                        

Консультацію підготувала 

медична сестра ДП

Цьопа С.Д.

"10 ідей, як привчити дитину чистити зуби."

    Дізнайтеся у якому магазині найбільший асортимент зубних паст і зубних щіток для дітей. Купуйте разом з дитиною, залишивши вибір за нею. Купіть іграшку з великими зубами . На ній дитині показуйте, як правильно чистити зуби. Аби залучити дитину до гри , одягніть на неї білий халат і марлеву пов'язку. Закріплюйте навички - чистіть зуби разом у ванній, нагадуйте після кожного прийому їжі полоскати рот. Оберіть антигероїв. Показуйте дитині повчальні фільми. Розповідайте дитині про лісну фею, яка щоночі прилітає і перевіряє, чи дитина почистила зуби . Якщо фея задоволена, то ховає під подушку смаколик. Влаштовуйте сімейні змагання " у кого білосніжна усмішка?" Переможцю (дитині) запропонуйте подарунок. Це може бути перегляд улюбленого мультфільма, прогулянка всією сім'єю. Купіть маленький пісочний годинник на 2 хвилини. Домовтеся з дитиною, поки кольоровий пісок сипатиметься, щоб вона старанно чистила зуби. Розставте по ванній іграшки, нехай дитина на власному прикладі демонструє, як правильно чистити зуби.


Як правильно чистити зуби:  

1. Що три місяця змінювати зубну щітку.

2. Із кількістю зубної пасти з горошину.

3. Круговими рухами жувальну поверхню.

4. Не менше 2-х хвилин.

5. Щіткою під кутом 45 градусів.

6. Плавними "вимітальними " рухами від передніх зубів до задніх і насамкінець - язик.

                                                             

      Міцного здоров'я !
 

Консульацію підготувала 

лікар ДП Середіна Р.І.

"ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ЗИМОВИЙ ЧАС"

Санки, лижі, ковзани - найулюбленіші розваги дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Тут зростає роль дорослих, які повинні навчити дитину правилам поведінки, що дозволяє уникнути отримання травм, і посилити контроль за їх дотриманням. Необхідно перевірити санки, чи не пошкоджені вони, кріплення на лижах, надійно і правильно прикріплене воно до ніг дитини, а ковзани на відповідність розміру.

Саме дорослі повинні проконтролювати місця, де граються їхні діти взимку. Схил, що вибирається для спуску на санчатах або лижах, обов'язково повинен бути далеко від дороги, вільний від палиць і коріння дерев. Кожна дитина повинна розуміти, що катаючись з закритими очима, можна зіткнутися з сусідом або деревом, а спуск спиною, знижує можливість керувати санчатами або лижами, своєчасно і адекватно реагувати на небезпеку. Особливо небезпечно чіплятися до транспортних засобів, прив'язувати санки один до одного, перевернувшись, одні санки потягнути за собою.

         

Ігри в сніжки, ще одна зимова забава, яка може призвести до пошкоджень очей, тому завдання дорослих переконати дитину берегтися від попадання снігу в обличчя і не кидати сніжки з крижаною скоринкою і заледенілими шматочками снігу в друзів, особливо в голову.

Ожеледь, досить часте атмосферне явище взимку, є причиною безлічі травм і переломів. По-перше, правильно підберіть дитині взуття: перевагу краще віддати взуття з ребристою підошвою, виробленої з м'якої гуми, без підборів. По-друге, навчіть дитину переміщатися по слизькій вулиці: потрібно не поспішати, уникати різких рухів, постійно дивитися собі під ноги. Ноги повинні бути злегка розслаблені і зігнуті в колінах, корпус при цьому трохи нахилений вперед. Тримати руки в кишенях в ожеледь небезпечно, при падінні чи буде час їх вийняти і вхопитися за що-небудь. Величезну небезпеку в ожеледь представляють сходинки, по можливості уникайте їх, якщо це неможливо, то ногу при спуску по сходах необхідно ставити уздовж сходинки, у разі втрати рівноваги така позиція пом'якшить падіння.

Поясніть дитині, що увага і обережність - це головні принципи поведінки, яких слід неухильно дотримуватися в ожеледь.

Ще одна поширена зимова травма - обмороження. Пошкодження тканин під дією холоду може наступити не тільки при низьких температурах повітря, але і при температурі вище нуля, особливо під час рясного снігопаду, при сирій погоді, вологому одязі, тісного взуття. Обмороженню піддаються найчастіше пальці рук і ніг, щоки, ніс, вуха.

Обмороження найчастіше наступають непомітно, без болю, тому необхідно звертати увагу на колір рум'янцю у дитини (нормальний рум'янець - ніжно-рожевого кольору, якщо він став нерівномірний, з яскраво-червоними або білими плямами - це обмороження), перевіряти чутливість шкіри обличчя, постійно ворушити пальцями рук і ніг.

Щоб уникнути неприємних наслідків, правильно одягайте дитину для прогулянок: необхідні рукавиці – що не промокають, шарф, шапка з водовідштовхувального матеріалу на теплій підкладці, взуття, що не зжимає  чи здавлює нижні кінцівки і не пропускає воду. Шкіру обличчя потрібно захищати спеціальним дитячим кремом.

Взимку до списку травм додається ще й ризик «приклеїтися». Постарайтеся дохідливо пояснити дитині, що в мороз не можна лизати язиком і доторкатися мокрими руками до залізних конструкціям, можна «приклеїтися». Нагадайте, що не варто проводити експерименти.

Якщо ваша дитина захоплюється зимовими видами спорту, подбайте не лише про його спортивній екіпіровці, але і про захист: наколінники, налокітники, захисту для хребта, вони допомагають значною мірою зменшити ймовірність отримання травм.

Взимку зростає число дорожньо-транспортних травм. Часто дитина бачить, що машина наближається, але сподівається проскочити, але на слизькій дорозі водій не встигає загальмувати, оскільки збільшується гальмівний шлях автомобіля. Перетинати проїжджу частину дороги необхідно виключно по пішохідному переходу ні в якому разі не перебігати, слід бути дуже уважними. Обов'язково дотримуватися правил дорожнього руху.

Шановні батьки! Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо ви будете уважно стежити за своїми дітьми і дбати, щоб їх оточення було безпечним!

 

Консультацію підготувала 

медична сестра ДП 

Дворецька В.Г.

" Аденоїди. Чи треба їх оперувати? "

Аденоїди – це патологічне розростання тканин глоткового мигдалика, що супроводжується порушенням його функцій та погіршенням стану здоров'я дитини. 

    Пік фізіологічної гіпертрофії глоткового мигдалика припадає на 5-й рік дитини. Глотковий мигдалик виконує інформаційну, захисну, кровотворну функції. Він є периферичним органом імунної системи, який перший реагує на всі антигени, що потрапляють в організм дитини через носоглотку й контролює їх. Атрофується до 18-и років - лімфаденоїдні фолікули заміщує сполучна тканина. 

    Аденоїди, або аденоїдні вегетації, лікарі-отоларингологи вважають однією з найпоширеніших патологій ЛОР-органів у дітей, а хірургічні втручання в зоні глоткового лімфатичного кільця-найчастішими у дітей дошкільного віку. 

    Чинники: захворювання носоглотки-ангіни, отити,синуси ти, а також карієс. Інфекційні захворювання, як кір,кашлюк, скарлатина. Алергічні захворювання,нераціональне харчування, несприятливі екологічні умови, патологія вагітності також призводять до до аденоїдних вегетацій. 

    Симптоми: ускладнення носового дихання та значні виділення із носа, гугнявить та погано вимовляє слова, під час сну хропить, нападання кашлю. Хвора дитина часто перепитує почуте. Порушення слуху пояснюється тим, що глотковий мигдалик перекриває просвіт Євстахіевих труб. Із часом у дитини формується аденоїдний тип обличчя, а тривала системна гіпоксія зумовлює деформацію грудної клітки-"курячі груди". 

    Після встановленого діагнозу лікар призначає лікування. Воно може бути консервативним або хірургічним. Усе вирішують індивідуально. Однак, перечислені вище симптоми є показанням для прведення хірургічного лікування. 

Існують такі методики аденотомії: класична, кріодеструкція, лазерна, ендоскопічна. Якщо аденоїдні вегетації видалили неповністю, операцію проводили у віці до 3-х років, дитина має обтяжливий алергійний анамнез можливий рецидив, який спрогнозувати неможливо. Він передбачає повторну операцію. 

Профілактика: проведення щеплень, загартування, раціональне харчування, зміцнення імунітету, вчасна діагностика та лікування хронічних захворювань.

     В організмі людини не буває зайвих органів. Тому видалення глоткового мигдалика не має бути панацеєю в боротьбі з аденоїдними вегетаціями.

Міцного здоров'я !

Консультацію підготувала 

медична сестра ДП Цьопа С.Д.

"Чому дитина часто хворіє?"

    Здоров’я дітей посідає перше місце в рейтингу батьківських хвилювань. На другому місці, мабуть, розвиток і освіта. Про останнє ми пишемо доволі багато, а наразі поговоримо про дитяче здоров’я.

    Більшість дітей народжуються здоровими, вірусні захворювання й застуда у малюків трапляються рідше, ніж у дітей дитсадкового або шкільного віку. 

    Як правило, немовлята хворіють, коли в родині вже є старші діти, які «приносять» додому віруси. Звісно, потрапляючи до соціуму, діти починають хворіти частіше. На думку педіатрів, це нормально, адже таким чином у дітей формується імунітет. Але чому одні з них хворіють по три дні, а інші одужують лише через два тижні та не без допомоги антибіотиків? Справа в імунітеті, який закладається ще в утробі матері, але який можна зміцнювати за допомогою певного способу життя. 

Від чого залежить частота захворювань: 

• інтенсивність контактів з іншими дітьми/людьми
• вроджений імунітет
• спосіб життя й харчування родини й дитини 
• психологічний стан

    Отже, зрозуміло: що з більшою кількістю людей спілкується дитина, то більшою стає вірогідність познайомитися з новим вірусом. Познайомитися — та лягти в ліжко на тиждень-два, або познайомитися — та потоваришувати з ним. 

    Якщо дитина має міцний імунітет, то організм сам легко впорається з хворобою. Легко — це не означає, що без нежитю й температури, навпаки, вони є нашими помічниками. Нежить і підвищена температура  — це захисна реакція організму. З нежитем виводиться слиз разом зі шкідливими мікробами, а за підвищення температури організм починає інтенсивно виробляти інтерферон, що активно бореться з вірусами.

    Звісно, від вродженого імунітету також залежить те, як довго хворітиме дитина й чи матиме вона ускладнення. Але є гарна новина — імунітет можна зміцнювати. 

Як зміцнювати імунітет дитини без ліків?

    Скоригуйте раціон дитини й не годуйте її насилу. Діти мають їсти тоді, коли зголодніли і стільки, скільки хочуть. Аби попередити всі заперечення, зауважимо, що, звісно, у вашому домі у вільному доступі не повинно бути некорисних продуктів, як-от цукерок, чипсів, магазинних солодощів із незрозумілим складом, ковбаси — одним словом, промислової продукції з багатокомпонентним складом. Взагалі, читати склад на упаковках продуктів — вельми корисна звичка, яка збереже ваше здоров’я.

    Відомо, що свіжі овочі очищують організм, а фрукти збагачують його вітамінами й мінералами. Зверніть увагу на те, яку частину раціону вашої дитини складають свіжі овочі та фрукти. Про те, як збільшити їх споживання, ми розповімо в одній із наступних статей.

    Стежте за питним режимом дитини. Бажано, аби вона випивала достатню кількість води. Зневоднення організму призводить до хвороб.

    Дитина має багато часу проводити на свіжому повітрі. Тож намагайтеся влаштувати її день так, аби вона гуляла не менше двох годин узимку й не менше чотирьох — улітку. Хоча влітку бажано перебувати на свіжому повітрі цілий день.

    Заняття фізкультурою мають стати щоденною звичкою. Добре, якщо дитина займається спортом і відвідує гуртки й секції, але щодня зранку привчіть її робити нескладні вправи. Ранкова фізкультура розганятиме лімфу, яка відіграє дуже важливу роль у захисті організму від вірусів і мікробів.

    Загартовуйте дитину змалечку. По-перше, вдягайте її відповідно до погоди, а не «про всяк випадок». Пам’ятайте, що діти — це не слабенькі маленькі люди. Природа наділяє людей від самого народження всім необхідним для здоров’я, головне, не вимкнути ці природні захисні механізми своєю надмірною опікою. Отже, не бійтеся холодної води, вимкненого опалення в домі, «без шапки» тощо. Та пам’ятайте про здоровий глузд, без фанатизму.

    Режим дня відіграє неабияку роль у здоровому розвитку дитини. Зрозуміло, що в сучасному темпі життя, коли батьки працюють допізна, неможливо вкладати спати дітей о 21:00, але принаймні намагайтеся, аби діти лягали не пізніше 22:00, незалежно від буднів та вихідних.

    Відомо, що під час стресів імунітет слабшає. Тож якщо дитина переїздить, змінює школу або має конфлікти з однокласниками чи вчителями, вона може почати хворіти  частіше. Зважайте на психологічний стан своєї дитини, допомагайте їй пережити кризи, захищайте, робіть її життя максимально комфортним психологічно.

Як боротися з хворобами в натуральний спосіб ?

Під час гострої фази ГРВІ:

• не збивайте без потреби температуру ліками;
• збільште кількість пиття та зменште кількість їжі;
• активно використовуйте для пиття лимон, свіжий імбир, калину, чорну смородину, малину;
• робіть трав’яні чаї, попередньо порадившись із лікарем та якщо у дитини немає алергії;
• відрегулюйте температурний режим у приміщенні (за словами доктора Комаровського, повітря має бути чистим, вологим і прохолодним).

    Отже, дотримуйте правил здорового харчування та способу життя (максимум свіжих овочів і фруктів, загартовування, режим дня), майте здоровий глузд (уникайте поїздок у громадському транспорті під час епідемій, якщо можна пройтися пішки, а також, звісно подорожей у країни під час спалаху епідемії, як-от коронавірусу в Китаї, наприклад) та зберігайте спокій, як то кажуть.

Будьте здорові!

Консультацію підготувала 

медична сестра ДП Синько Г. В.

“Аптечка на випадок НС”

Міністерство охорони здоров’я України рекомендує розширити вміст набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації: природного, техногенного чи воєнного характеру. Нижче публікуємо рекомендований вміст аптечки для 4 осіб та деякі особливості її застосування.

 

Що має бути в аптечці на випадок надзвичайної ситуації:

● Рукавички нестерильні — 4 пари

● Атравматичні ножиці для розрізання одягу чи взуття

● Бинт марлевий стерильний та нестерильний різних розмірів — 5 од.

● Бинт еластичний різних розмірів — 2 од.

● Гідрогелева протиопікова пов’язка/бинт (не менше 10х10 см) — 2 од.

● Термоковдра на поліетиленовій основі

● Термометр (не ртутний та у захисному футлярі)

● Пакет перев’язувальний індивідуальний стерильний з еластичним компресійним компонентом першої допомоги із захисною вологостійкою оболонкою (типу «Ізраїльський бандаж») — 2 од.

● Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легень — 2 од.

● Гіпотермічний пакет

● Пов’язка (щиток) на око

● Пластир бактерицидний різних розмірів — 25 од.

● Лейкопластир на нетканій основі (довжиною 3-5 м, шириною 3-5 см)

● Серветки стерильні марлеві — 10 од.

● Косинка медична перев’язувальна для іммобілізації кінцівок — 2 од.

● Гормональна мазь

● Антисептик (1 на водній основі, 1 спиртовий)

● Знеболювальний/жарознижувальний засіб (1 упаковка)

● Ентеросорбент

● Таблетки для знезараження води (1 упаковка)

● Скотч армований

● Маркер для нанесення інформації водостійкий

 

Що важливо знати під час складання та використання аптечки.

● Рукавички обирайте нітрилові або вінілові, не припудрені, свого

розміру.

● Гормональна мазь потрібна у разі укусів комах чи контактів з

отруйними рослинами, що супроводжуються свербежем.

● Для обробки ран використовуйте антисептики з вмістом хлоргексидину

біглюконату, водного розчину повідон-йоду, октенідину

дигідрохлориду. Не використовуйте спиртові розчини йоду чи

брильянтового зеленого, перекис водню.

● Для дезінфекції рук використовуйте спиртові антисептики.

● Для зниження температури тіла та зняття больового синдрому

використовуйте ібупрофен/парацетамол відповідно до інструкції або

рекомендацій лікаря.

● Для дітей передбачте наявність знеболювальних/жарознижувальних у

суспензії/супозиторіях.

● Ентеросорбенти (активоване вугілля, кремнію діоксид) використовуйте

у разі харчових отруєнь, діареї.

● Таблетки для знезараження води потрібні для дезінфекції індивідуальних запасів води з неперевірених джерел. Варто використовувати препарати з активною речовиною – дихлорізоціанурат натрію.

● Покладіть до аптечки запас ліків, які приймаєте на постійній основі

(відповідно до власних потреб та за рекомендацією лікаря, який вас

лікує).

● Для людей із артеріальною гіпертензією та/або цукровим діабетом рекомендовано взяти до аптечки тонометр та глюкометр із запасом тест-смужок та елементів живлення за необхідності.

 

Також МОЗ публікує рекомендації, що можуть додатково взяти до аптечки люди з відповідними вміннями та навичками:

● Засіб для зупинки кровотечі хімічний (бинт кровоспинний

тампонувальний з гемостатичним засобом)

● Оклюзійну торакальну пов’язку (наліпку) на гелевій основі з клапаном

(або без клапана)

● Засіб для зупинки кровотечі механічний типу «CAT»

● Шину іммобілізаційну гнучку завширшки 10-11 см, завдовжки від 90

см

● Назофарингеальний повітровід з лубрикантом

● Голку декомпресійну

 

У будь-якій надзвичайній ситуації варто зберігати спокій. Запорука

вашого спокою — готовність до непередбачуваних подій. Укомплектована

аптечка та вміння нею користуватися — одна із ланок такої гот

Рекомендаці для батьків,  дітей дошкільного і шкільного віку.

Навчайте дітей цим простим правилам поведінки, не ігноруйте сигнали повітряної тривоги

Підготувала  старша медична сестра Цьопа С.Д.

Консультація "Профілактика дитячого травматизму влітку"

Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.

Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і учителів.

Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.

Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.

Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму :

1.     побутовий(травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);

2.     вуличний(в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);

3.     шкільний (або в дитячому садочку);

4.     спортивний;

5.     інший.

Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова

У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.

Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.

Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.

Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік:в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Профілактика дитячого травматизму

Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.

Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз'яснювали ...

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.

Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.

Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.

Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.

Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати ( миючі  засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.

Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.

Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!

Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!

Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.

Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.

І. ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов'язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.

Основні види травм, які діти можуть отримати та їхні причини:

-опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;

-падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;

-задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);

-отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами , відбілювачами та ін);

-ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.

Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.

***

 

     Підготувала старша медична сестра Дворецька В.Г.

Підтримаємо здоров'я майбутнього учня 

Щоб  зберегти здоров'я дитини, яка в наступному навчальному році піде до школи, слід проконсультуватися з педіатром і лікарями-спеціалістами. Також варто щоденно й неухильно дотримуватися їхніх рекомендацій щодо зміцнення органів і систем органів дитини.

    Основним завданням педагогічного колективу дошкільного підрозділу є формування необхідних майбутньому школяреві знань, умінь і навичок, а медичних працівників-підтримання і збереження його здоров'я.

    Для оздоровлення та підготовки до школи дитину старшого дошкільного віку мають завчасно оглянути дільничний педіатр, лікарі-спеціалісти та логопед.

    Не варто під час медогляду оминати й окуліста. Адже  своєчасне виявлення порушення зору дасть змогу дитині звикнути до окулярів, якщо їх призначить лікар, ще до початку  навчального року.

 

Медичний  огляд проводять такі лікарі-спеціалісти, як:

• педіатр;
• ревматолог;
• ортопед або хірург;
• отоларинголог;
• офтальмолог;
• невропатолог;
• дерматовенеролог;
• логопед;
• стоматолог;

    Під час переведення дитини з дошкільного підрозділу до школи  довідку про стан здоров'я, та   щеплення передають адміністрації загальноосвітнього закладу.

Зміцнення органів і систем органів  дитини

Для підготовки дитини до школи важливе знання має зміцнення органів дихання, серцево-судинної та опорно-рухової системи. 

Для зміцнення гортані та голосових зв'язок можна виконувати такі вправи:

• пускання мильних бульбашок;
• видихання повітря через соломинку в склянку з водою;
• здування фантиків зі столу;-гра на губній гармошці,сопілці;
• спів

    Для профілактики захворювань органів дихання корисно практикувати дихання через ніс.

    Для підтримання здоров'я серцево-судинної системи найефективнішою є рухова  активність, як-от:

• біг;
• швидка ходьба;
• плавання;
• катання на велосипеді.

    Неправильна постава негативно впливає на роботу внутрішніх органів:ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, легень.

    Із часом неправильна постава може спричинити такі порушення, як лордоз, кіфоз і сколіоз.

    Для профілактики порушень опорно-рухової системи дитини слід дотримуватися таких умов:

• матрац на ліжку дитини має бути жорстким:
• меблі, особливо стілець і стіл, мають відповідати зросту дитини;
• одяг та взуття слід обирати за розміром, воно має бути зручними;
• взуття дитини має бути на невисокому підборі з фіксованою п'яткою.

    Також загальному фізичному розвитку дитини сприяє достатнє перебування на відкритому повітрі, ходіння босоніж піском, травою, галькою тощо.

Зберігаємо та розвиваємо слух та зір дитини

    Слух та зір належить до органів чуття, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ. Тому дуже важливо дотримуватися гігієни органів слуху та зору аби підтримувати їх у здоровому стані.

Щоб зберегти слух дитини, слід дотримуватись таких правил:

• захищати вуха дитини від переохолодження;
• лікувати навіть незначний нежить;
• оберігати слуховий апарат від сильних або тривалих подразників.
• 
  Щоб уникнути напруження зору, слід дотримуватися таких правил:

• суворо  стежити за  освітленням робочого місця дитини ;
•  світло має падати ззаду і зліва (у шульги - справа);
•  на робочому місце не має падати тінь від руки;
• уважно ставитися до вибору книжок для дітей, особливо якщо дитина вже сама читає;
• шрифт  тексту має бути великим,чітким;
•  папір має бути звичайним, а не глянцевим;
•  забороняти дитині читати чи розглядати ілюстрації та картинки лежачи.

     Отже, вище наведені рекомендації,  дадуть змогу належно підготувати вашу дитину до переходу в початкову школу.

Підготувала вихователь ДП Кліменко М.Д.

"Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям"

Комп’ютер сьогодні став важливою і необхідною частиною способу життя і відкриває перед дитиною величезні можливості для саморозвитку та самовдосконалення.     

Тривала робота за комп’ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на гостроті зору і кістково – м’язевій системі.

Гігієнічні рекомендації щодо зайнятості дитин на комп’ютері та зменшення негативного впливу на здоров’я.

1.Обмежити час користування комп’ютером. 

Використання комп’ютера відповідно до віку дитини становить: діти до 6 років – не більше 20 хв.на день.

2.Проводити періодичні перерви. Необхідно привчити дитину періодично через кожні 15-20 хв. робити перерви, хоча б на 5 хвилин, а через кожні 45хв. – перерва має становити 10-15 хв. При цьому необхідно включити вправи для профілактики зорової втоми, а також проводити активні рухи для всього тіла та окрему увагу приділяти кистям рук.

3.Правильно облаштувати робоче місце. Необхідно придбати спеціальний стіл та стілець для комп’ютера. Розташувати комп’ютер необхідно задньою поверхнею до стiни в добре освiтленому мiсцi, але щоб на екранi не було виблискування. Стiлець, за яким буде сидiти ваша дитина, обов’язково повинен бути зi спинкою. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 50 см від очей, впираючись поглядом безпосередньо в центр екрана. Мiж корпусом тiла i краєм стола повинен залишатися вiльний простiр приблизно 5 см. Руки повиннi вiльно лежати на столi. Пiд ноги можна поставити пiдставку, щоб вони були зiгнутi в колiнних та кульшових суглобах приблизно пiд прямим кутом.

4.Налаштувати монітор в оптимальному світловому режимі. Необхідно вибрати для монітора оптимальну яскравість, контрастність, без мерехтіння зображення. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів.

5.Проводити комплекс вправ гімнастики для очей. Необхідно навчити дитину робити гімнастику для очей в ході виконання будь якої роботи, де є зорове навантаження, і нагадувати про важливість виконання таких вправ для профілактики порушень гостроти зору.

Найпоширеніші серед ризиків щодо здоров’я дитини, які виникають при роботі на комп’ютері:

Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп’ютером в одній позі замість занять спортом і активними іграми на свіжому повітрі призводить до того, що м’язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава.

Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м’язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.

Навантаження на руки. Під час роботи за комп’ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію. В результаті виникає стійке стомлення м’язів рук, що потім виражається в болях суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.

Навантаження на шию. Під час роботи за комп’ютером шийний відділ хребта також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. В результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що проявляється в головних болях.

Вплив на центральну нервову систему. Тривале використання комп’ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші порушення – сонливість, апатію, неуважність, нестриманість, зниження уваги тощо.

Психологічний аспект. Часто діти, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації – їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікавими стають інші прояви активності в дитячому колективі. Дитина замикається в собі і починає уособлюватися.

Крім того, на емоційний і розумовий розвиток дитини істотно впливає інтенсивний потік інформації з інтернетної мережі, яка не завжди є корисною та безпечною.

Проблеми з харчуванням. Захоплена комп’ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит. Чи навпаки дитина починає харчуватися неконтрольовано – перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.

Комплекс вправ гімнастики для очей.

Швидко покліпати очима, закрити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5-ти.

Вправу повторити 4-5 разів.

Міцно зажмурити очі, рахуючи до 3-х, відкрити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5-ти.

Вправу повторити 4-5 разів.

Витягнути праву руку вперед і стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вказівного пальця витягнутої руки вліво і вправо, вгору і вниз.

Вправу повторити 4-5 разів.

Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок до 4-х, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок до 6-ти.

Вправу повторити 4-5 разів.

Проводити по 3-4 кругових рухи очима в праву сторону, стільки ж у ліву. Розслабити очні м’язи, подивитися вдалечінь – рахуючи до 6-ти.

Вправу повторити 1-2 рази.

       Підготувала лікар ДП

Середіна Р.І.

 “Загартування дітей влітку-здоров'я на цілий рік”

Що таке загартовування.

Це адаптація організму до холодних дій.  Це визначення дуже просто і не розкриває всієї суті поняття.

Загартування дітей дошкільного віку характеризують такі положення:

·        Це система певних процедур у ритмі дня. Чи не окремий момент! а процес! Свого роду, спосіб здорового життя, який батьки закладають своїй дитині, визначаючи формування її мислення та подальшої діяльності.

·        Це активна діяльність, навмисне вплив холодом для тренування захисних механізмів тіла. Причому підвищується стійкість як до холодовим впливам, до інших впливам.

·         Це не самоціль. Воно є засобом зміцнення та збереження здоров’я дитини.

Основні засади загартовування дітей дошкільного віку

 Щоб досягти позитивного ефекту необхідно дотримуватися наступних схем:

·        регулярність процедур (щоденні заняття одночасно);

·        поступовість процедур (поетапний перехід від слабших форм загартовування до сильніших);

·        чергування загальних процедур із місцевими (неможливо досягти бажаного ефекту, щодня лише розтираючи груди холодною водою);

·        використання загартовування всього, що пропонує природа (землі, повітря, сонця, снігу, води);

·        комплексність процедур ( це не тільки обливання водою, це і прогулянки на свіжому повітрі, і катання на лижах, плавання, біг, баня);

·        процедури повинні викликати у дитини лише позитивні емоції

Загальні правила загартовування

·        одягати дитину за погодою, в особливо холодні дні – трохи тепліше за себе (дорогі батьки, дітей не потрібно кутати;

·        «трохи тепліше» зовсім не означає більше на дві кофточки);

·        укладати малюка спати в добре провітряній кімнаті (бажано в одних трусиках);

·        нічна температура в приміщенні для сну повинна бути на два-три градуси нижчою, ніж денна;

·        після сну обполіскувати обличчя та кисті прохолодною водою;

·        щоденно гуляти з дитиною на вулиці (незалежно від погоди);

·        у приміщенні дитина повинна бути у легкому одязі.

·        Якщо малюк хворів, він повинен повністю відновитись після хвороби.

Загартовування дітей у домашніх умовах

Проводячи будь-які процедури, що гартують, необхідно орієнтуватися на стан дитини. Якщо малюк колотиться від холоду, Ви явно переборщили з цим холодом. Кожна дитина індивідуальна, тому при проведенні процедур, що гартують, і виборі температур потрібно орієнтуватися саме на своє чадо.

 

Отже, є різні методики та правила загартовування дітей дошкільного віку:

·        Повітряна ванна вранці в одних трусиках. Протягом десяти-п’ятнадцяти хвилин при відкритій кватирці зробіть з дитиною гімнастику.

·        Умивання до пояса.  Спочатку теплою водою мийте дитині обличчя, руки до ліктя, шию, груди, спинку. Поступово знижуйте температуру води. Після вмивання промокніть рушником великі краплі води. Розтирати та масажувати не потрібно. Вмиватися необхідно вранці та ввечері.

·        Полощіть щодня ніс, рот та горло теплою водою. Якщо дитина часто хворіє, використовуйте для полоскань трав’яні відвари (з ромашкою, календулою, шавлією, матір’ю-мачухою, березовими бруньками) або розчин морської солі (чайна ложка на склянку води). Як полоскати носа? Наберіть у долоню води та дайте дитині втягнути її носом. Потім – висморкатися. І так кілька разів. Діти спокійно виконують цю процедуру із чотирьох років.

·        Дозволяйте малюкові періодично ходити босоніж. Спочатку в шкарпетках по пухнастому килиму. Потім – без шкарпеток. Влітку обов’язково дозволяйте дитині ходити босоніж по піску та траві (звичайно, на безпечних ділянках). Поступово збільшуйте час босходження. Ходіння босоніж вулицею не тільки відмінна процедура, а й хороша профілактика плоскостопості.

·        Загартовування водою. Поступово починайте обливати стопи холодною водою вранці та ввечері.

·        Щодня гуляйте з дитиною. Ходіть пішки до парку, до лісу. Чотирирічний малюк цілком здатний рухатися на своїх ногах без перерви до сорока хвилин. Використовуйте ці можливості.

·         Діти люблять кататися взимку на санчатах з гори. Нехай катаються на втіху! Тільки не тягніть його санки на гору самі. Дитина повинна рухатися, щоб не змерзнути. Привчайте малюка і до інших зимових забав: до лиж (з чотирьох років можна починати вчити, спочатку без палиць), до ковзанів (професійні спортивні клуби приймають дітей з чотирьох років). І ще. Зав’язувати шарфом рот та ніс не можна. Примушуйте дитину дихати носом.

·         Літо – час купання. Плавання у відкритому водоймищі – найефективніша процедура. При першому знайомстві з водою важливо навчити дитину спокійно заходити до озера, не боятися води. Тільки поступово дозволяти заходити глибше, грати у водоймі. Якщо губи дитини посиніли, сам весь тремтить, терміново на берег. Після літніх процедур, що гартують, в осінньо-зимовий період малюка бажано водити в басейн.

·        Водні літні процедури необхідно поєднувати із сонячними ваннами. Ніжну шкіру обов’язково обробіть сонцезахисним засобом, а голову вкрийте. Найкраще посадити малюка грати в тінь (під парасольку, наприклад).

Якщо дитина хворіє, багато батьків тримають її вдома до повного одужання. Це вірно не завжди. Хворому малюку подвійно потрібне свіже повітря. Звичайно, за температури під сорок ніхто не каже виходити на вулицю. Якщо ж у дитини немає температури, йдіть гуляти. Загартування дітей дошкільного віку рекомендують для загального зміцнення організму, профілактики застуд та підвищення імунітет.

Підготувала    Медична сестра ДП2
Цепа С.В.
 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ 

«Укуси комах. Отруйні рослини. Перша допомога.»

Відпочивати на природі та не стикнутися з комахами майже неможливо. І для дорослих, і для малих укуси комах викликають не тільки дискомфорт, а й можуть значно погіршувати самопочуття та викликати важкі алергічні реакції . Отож, що робити, якщо дитину або Вас вкусила комаха ?
Види алергічних реакцій на укуси комах та перша допомога 
До 5% людей мають схильність до загальних реакцій на укуси комах. Організм людини може бути дуже чутливим до ядів комах, і в таких людей можуть виникати алергічні реакції, які можуть впливати на весь організм – систематичні (вони найнебезпечніші для здоров’я) або локальні – проявлятися лише у місці укусу. 
Місцеві симптоми: свербіж, припухлість та почервоніння шкіри, діаметер почервоніння більше 10 см і більше.
Перша допомога: 
§        прикласти холод на місце укусу, не менш ніж на 10 хв;
§        нанести протиалергічну мазь (Феністил гель, Псилобальзам, гідрокортизонова мазь 1%);
§        дати антигістамміний препарат загальної дії відповідно віку;
§        якщо після нанесення мазі немає ніякого ефекту, доцільно використати гормональний протизапальний засіб.
Загальна, системна алергічна реакція: місцева реакція, сильний свербіж, висип по всьому тілу, набряк шкіри та слизових оболонок, утруднене дихання.
Перша допомога: 
§        прикласти холод на місце укусу, не менш ніж на 10 хв;
§        якщо вкушена кінцівка:зробити туге бинтування на 5 см вище місця укусу, потрібно контуролювати накладену пов’язку і потрібно ослабити, якщо виникає набряк кінцівки.
§        якщо укус був на голові чи шиї – придавіть місця укусу
§        дати антигістамміний препарат загальної дії відповідно віку;
§        використати гормональний препарат або звертатися за медичною допомогою
Якщо дорослого чи дитину комаха вкусила вперше, то ризик системної алергії – мінімальний, можлива місцева реакція у місці укусу. Однак вірогідність реакції зростає з кожним наступним укусом. Якщо після вжалення, наприклад, бджолою виникла тяжка алергічна реакція, варто бути дуже обережним, бо наступний укус може бути більш небезпечний.
Укус бджоли
Отож, укус бджілки є дуже хворобливим. Укус цих комах може викликати алергію частіше, ніж від інших представників даного виду. До того ж, бджоли ніколи самі не нападають, поки їх не потривожити. Саме в такому смугаста випадку комаха починає захищатися за допомогою жала. Причому жальце у цих працьовитих бджілок зазубрене, тому бідолахи не можуть витягнути їх після укусу, й відривають від нього нижню частину тільця. Саме тому бідаки швидко гинуть.
Оси ж бувають агресивнішими за бджіл, особливо, коли відчувають голод. Різниця жала оси порівняно із бджолиним є великою, адже жальце у цієї гладке. Саме тому вона може вжалити людину аж кілька разів поспіль. Окрім цього, оси навіть частіше, ніж бджоли переносять різноманітні інфекції. Це відбувається тому, що їхньою їжею є продукти харчування в смітниках, різноманітні відходи. Якщо вас чи дитину вкусила бджола чи оса – після цього на місці укусу утворюється припухлість, вона стає червоною, нерідко – багровою, завжди болісною, з’являється свербіж. Отож, необхідно акуратно видалити жало нігтем, проте не можна видавлювати його. Далі промити ранку водою або протерти її спиртом. Також необхідно прикласти до місця укусу холодний компрес або шматок льоду.
Проте, якщо людину вкусило кілька бджіл, або ще гірше – ос, тоді може з’явитися реакція на токсини. Потерпілий скаржиться на нудоту, слабкість в усьому тілі, навіть може блювати. Схожа реакція виникає, якщо людина страждає на алергію від укусу. Тоді потрібно негайно випити протиалергійні препарати, не чекати, поки постраждалому стане гірше. І якщо симптоми не минають, місце укусу розпухає, людині стає важко дихати, потрібно терміново звернутися до лікаря, можна навіть викликати екстрену медичну допомогу.
Укуси комарів – це, мабуть, найменш шкідливі ураження із всіх перелічених, проте й вони додають не меншого дискомфорту. З’являється свербіж, почервоніння. Тому варто помастити місце укусу спиртом або будь-яким іншим антисептиком, можна його намилити (часто використовують господарське мило) або ж нанести спеціальний аптечний засіб після укусу комах. Часто використовують розчин питної соди. Важливо пам’ятати: дитина не повинна розчісувати ранку, щоб туди не потрапила інфекція.
 
Як же вберегтися від неприємного комариного дзижчання і не менш набридливих укусів?
Захиститись від комарів просто:
§        користуватися фумігаторами, причому використовувати цей засіб можна й тоді, коли в кімнаті присутня дитина. Проте такий вид захисту необхідно застосовувати тоді, коли на вікні є москітна сітка, щоб повітря краще циркулювало і не зовсім корисні речовини швидко вивітрювалися;
§        під час прогулянки із дитиною не варто вдягати яскраві сукенки, бо такі кольори завжди приваблюють комарів. Також треба уникати квіткових парфумів, бо вони також звертають увагу комарів;
§        часто на вікнах вміщують москітну сітку, яка оброблена спреєм для відлякування комах;
§        від кровопивць стають у нагоді репеленти. Якщо ви боїтеся і вагаєтеся, чи вік Вашої дитини дозволяє користуватися цими кремами, гелями а чи спреями – почитайте інформацію у додатку до засобу. Саме там зазначений вік дитини, з якого цими спреями можна користуватися. Треба стежити, щоб засіб не потрапив у очі малюку. Обов’язково необхідно прослідкувати, яким чином дитина нанесла крем, або ж використати крем чи гель по призначенню самому, не залучаючи маля.
§        не варто розпилювати спреї в авто чи в транспорті.
§        кровопивці бояться запаху лаванди, чайного дерева, евкаліпту, базиліку. Тому можна змочити хусточку олійкою із цих засобів та покласти її на підвіконня;
§        коли крилаті ненажери дошкуляють вам у лісі, розведіть багаття і вкиньте у нього ялинові шишки чи гілки ялівця і побачите: комарі відступлять.
Антикомарина аптечка
Крем “Спасатель”, “Боро плюс”. У їхньому складі немає речовин, які можуть бути протипоказані немовлятам або вагітним жінкам. Зате вони містять термальну воду та мікроелементи, такі як цинк, купрум та інші, які знімають свербіж, запобігають інфікуванню і сприяють загоєнню.
Ще один цілком безпечний, але дієвий варіант – гомеопатичні креми, але фахівці попереджають: купувати їх треба не на ринку, а в аптеці, і бажано, після консультації з лікарем.
Найпоширеніші дитячі засоби від комарів та після їхніх укусів, якими користуються мами:
Ледум, Настойка Календули, Феністил, Сила бальзам, Непоседи, Некусайка, Москитол. Але не забувайте підбирати репелент тільки відповідно до віку дитини і користуйтеся ним виключно за інструкцією.
– Для грудних дітей найбезпечніший захист від комах – москітні сітки – на ліжечко, на коляску, на вікна в дитячій.
– Відмінний варіант – браслети від комарів, які виготовляються з еластичної полімерної тканини і просочуються натуральними гіпоалергенними рослинними складами, що відлякують комарів, але не містять токсичних речовин, а тому безпечним навіть для грудних дітей, вагітних і жінок, що годують. Дітям від року надягайте їх на ручку, а тим, хто молодший – вішайте на коляску, зовні, по одному з кожного боку – їх запах буде, відлякувати комах.
– У приміщенні можна використовувати фумігатори з дитячими рідинами або пластинами від комарів. Якщо дитині більше року – ставте їх на пару годин, а потім виймайте з розетки, якщо дитина старше трьох – фумігатор можна спокійно залишати і на всю ніч. А ось в кімнаті немовлят краще тримати пристрій не тримати. Години за три до відходу до сну включаєте, знищує комах, потім виключаєте. І через годину можете класти малюка спати.
– Дітям від року найкраще користуватися репелентами у формі крему, молочка, гелю або бальзаму – вони легко наносяться на шкіру, залишаючи на ній захисний шар. До того ж багато дитячих репеллентние креми і гелі (а молочко особливо) не тільки відлякують комах, але також захищають від сонця і доглядають за шкірою малюка.
– У дитини може виникнути місцева алергія на деякі репеленти, тому перш ніж використовувати якийсь новий засіб, обов’язково спробуйте його на невеликій ділянці шкіри.
– Користуючись будь-якими дитячими репелентами стежте, щоб дитина не пхала руки в рот, і не злизувала мазь з інших частин тіла.
– Не варто застосовувати репеленти в формі спреїв, оскільки у деяких дітлахів вони при вдиханні можуть викликати астматичні напади. Якщо так сталося, що інших засобів під рукою не виявилося – користуйтеся «пшикалкою» з обережністю. Розпилювати засіб здалеку, уникаючи попадання в обличчя, і краще наносити його не на шкіру, а на одяг дитини.
Відпочивайте, насолоджуйтесь літом, проте не забувайте брати із собою спреї чи гелі, які відлякують комах. Саме тоді відпочинок не зіпсує настрій, а навпаки – зарядить позитивом та енергією на увесь рік.
На вигляд – це нічим не примітні квіточки, але контакт з ними може мати глобальні наслідки. Пропонуємо дізнатися про 8 отруйних рослин, які розповсюджені на території України, аби уберегти своїх малюків.
 
Борщівник
Зовнішній вигляд: Рослина має високе стебло і велике листя. Може виростати до трьох метрів. Квіти білого або рожевого кольору, суцвіття у формі парасольки.
Де росте: Біля доріг, розташованих біля лісу. Також – на галявинах і пустирях.
 
Чим небезпечний: При контакті зі шкірою підвищує її чутливість до ультрафіолету, може викликати опік 1-3 ступеня. Наслідки відчутні не одразу – опіки проявляються через кілька годин після контакту. Якщо вже так вийшло, що дитина вирішила дослідити цю рослину і сік потрапив на шкіру, ретельно промийте її водою з милом і не з'являйтеся на сонці протягом двох днів.
Аконіт (Борець)
Зовнішній вигляд: Росте кущами. Має округле листя і квіти темно-синього або фіолетового кольору.
Де росте: На березі річок, гірських луках і навіть біля доріг. Головний критерій його розташування – вологий ґрунт.
 
Чим небезпечний: Містить отруйний алкалоїд – аконітин. При контакті зі шкірою викликає свербіж, а якщо аконіт виявиться в роті – не уникнути опіків і болю. Після контакту з рослиною швидко погіршується стан – спочатку частішає, а потім уповільнюється дихання, може бути запаморочення, параліч м'язів, зниження температури і озноб, мимовільне сечовипускання. Для летального результату достатньо всього двох міліграмів аконітину.
Блекота чорна
Зовнішній вигляд: Відрізняється дуже неприємним запахом. Але її плоди ву формі глечика можуть зацікавити малюка. Блекота виростає до півтора метра у висоту, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.
Де росте: Біля доріг або житлових будинків, на оброблюваних полях.
 
Чим небезпечна: Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з'являються вже через 10-20 хвилин. Пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках дитина може втратити свідомість або навіть впасти в кому.
 
Беладонна
Зовнішній вигляд: Має високі стебла і багато відгалужень. Але найцікавішими для малюка будуть плоди. Вони схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак.
Де росте: Любить букові, дубові та інші ліси. Зростає також на узліссях, біля річок.
 
Чим небезпечна: Перші ознаки отруєння з'являються протягом 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки - від паралічу легенів або судинної недостатності.
Болиголов плямистий
Зовнішній вигляд: Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому його можна не розпізнати. Суцвіття формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток.
Де росте: На пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Можна його зустріти і на звалищах, і біля залізниць.
 
Чим небезпечний: Рослина може викликати головний біль і запаморочення. Також ознаками отруєння є підвищення тиску, прискорене серцебиття, нудота. Зіниці розширюються, шкіра блідне, ковтати стає складно, з'являються судоми і навіть висхідний параліч. Є ризик померти від задухи. А в результаті контакту зі шкірою з'являється дерматит.
Віх отруйний (Цикута)
Зовнішній вигляд: Має розгалуджене стебло, двопере і трьохпере листя. Влітку з'являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку.
Де росте: Любить вологий ґрунт. Росте на заплавних луках, біля річок та озер.
 
Чим небезпечний: Якщо віх потрапив в шлунок, протягом 20 хвилин виявляються перші ознаки отруєння – пронос і блювота. Також серед симптомів – підвищене слиновиділення, біль у животі і припадки, які можуть призвести до смерті.
Вовчі ягоди
Зовнішній вигляд: Невеликий чагарник. Квітки рослини мають зеленуватий або рожевий відтінок. Плоди - невеликого розміру і червоного кольору.
Де росте: У лісах, також використовується як декоративна рослина.
 
Чим небезпечний: Червоні плоди рослини дуже привабливі для дітей. Але всього кілька штук цих ягід можуть викликати летальний результат. Ознаки отруєння: блювота, судоми, біль у животі, сильне слиновиділення. Якщо ж дитина просто доторкнеться до листя рослини, на шкірі можуть виникнути опіки і пухирі.
Дурман звичайний
Зовнішній вигляд: Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя.

Де росте: У сирих місцях, біля доріг, житлових будинків.

Підготувала  медична сестра з ЛФК

Бортникова Ю.П.

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ.

 Профілактика простудних захворювань

Чекаємо на грип чи застуду? Ми вже звикли сприймати простуду як постійну супутницю холодної пори року. Але, виявляється, її можна уникнути – головне добре підготуватись! Найбільше до простуд схильні маленькі діти. Малюк має менші шанси захворіти, якщо має повноцінний місцевий і загальний імунітет, ефективність якого визначається в більшій мірі способом життя. Наводимо поради, які можуть уберегти Вас і Вашу дитину, маленьку і велику, від захворювання на респіраторну вірусну інфекцію.

 

ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.

 Потрібно гуляти часто і практично в будь-яку погоду, за виключенням надмірно вітряної. Правильно вдягайте дитину, щоб вона якомога менше пітніла. Стежте, щоб малюк достатньо пив.

 

ПІДТРИМУЙТЕ ОПТИМАЛЬНУ ТЕМПЕРАТУРУ Й ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ В ПРИМІЩЕННЯХ. 

І не тільки вдома, а й у садку, школі. В холодну пору року, через обігрівання, воно стає сухим, в результаті чого висушується слизова оболонка носоглотки і віруси та мікроби, які попадають на неї, не осідають на вологих «ворсинках», а проникають глибоко в організм. Для підтримання вологості, поставте в кожній кімнаті посуд з водою, міняючи її щодня. Провітрюйте приміщення, відкриваючи вікна на 10-15 хвилин кілька разів на день.

 

Загартування  заняття спортом, ранковою гімнастикою, катання на велосипеді, роликах, самокаті, відвідування спортивних гуртків, рухливі ігри на прогулянці – все це є запорука здоров'я дитини. Тому дуже важливо підтримувати руховий режим

 

ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО ТРИМАТИ НОГИ В ТЕПЛІ. 

Якщо сталося так, що ваша дитина промочила ноги або ж просто переохолола, обов’язково потрібно зробити їй гарячу ванночку на ноги, вдягнути теплі шкарпетки, напоїти гарячим чаєм з лимоном і вкласти в ліжко. Ще одним фактором, який послаблює імунітет, є недосипання.

СЛІДКУЙТЕ ЩОБ ДИТИНА ВИСИПАЛАСЯ, ДОТРИМУВАЛАСЯ РЕЖИМУ ДНЯ.

Пам’ятайте, що стрес відкриває дорогу хворобам. Дуже важливо не забувати про гігієну. Мити руки потрібно частіше під час епідемії. Старайтеся не дотулятися брудними руками до обличчя. Тримайте при собі дезінфікуючі серветки, якщо немає можливості помити руки. Стежте за тим, щоб малюк не тяг до рота сторонні предмети. Потрапляння токсичних речовин в організм також знижує його опірність.

 

 НЕ МЕНЬШЕ ВАЖЛИВЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЄ ХАРЧУВАННЯ.

Раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Холодної пори року найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. В раціоні дитини повинні бути різні продукт: м'ясо, молочні продути, овочі, фрукти, риба, яйця,  злакові. В зимовий період це питання стоїть навіть більше актуально, ніж влітку.

 

І ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО, ЯКЩО ДИТИНА ЗАХВОРІЛА, ТОДІ ЗАЛИШАЙТЕСЬ ОБОВ'ЯЗКОВО ВДОМА І ВИКЛИКАЙТЕ ЛІКАРЯ, НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ САМОЛІКУВАННЯМ!

 

Підготувала вихователь ДП 

Локова В.О.

консультація для батьків

"Вчимося жити за законами здоров'я"

На сьогоднішній день турбота про здоров'яла займати у всьому світі пріоритетні позиції, адже з кожним роком зростає відсоток дітей, що мають відхилення у здоров'ї. Зростання кількості дитячих захворювань пов'язаний не тільки з соціально-екологічною обстановкою, але і з самим способом життя сім'ї дитини. На жаль, багато батьків не можуть служити для дитини позитивним прикладом здорового способу життя, так як часто зловживають курінням і алкоголем, воліють проводити достатню кількість часу за переглядом телепередач, в результаті часу для занять спортом, загартовуванням, прогулянкам на свіжому повітрі не вистачає. Так що, виховання дитини в сім'ї має починатися зі зміни способу мислення та життя батьків. Хочете здорову сім'ю - почніть із себе.

Батьки, якщо зараз Ви  приділите достатньо уваги здоров’ю своєї дитини, то в майбутньому він обов,язково оцінить вашу турботу і увагу про нього, він назавжди буде вам вдячний за найважливіший подарунок у житті кожної людини–здоров’я.

Шановні батьки не забувайте, що ключ до успіху в зміцненні і збереженні здоров,я вашої дитини - в розумному фізичному, інтелектуально-особистісному розвитку.

Оздоровлення малюка має включати в себе різні компоненти, сукупність яких можна назвати як «здоровий спосіб життя» дитини. Здоров’я дитини забезпечується за допомогою організації здорового способу життя, компо-нентами якого є:

- фізичне здоров,я дитини (загартовування, правильне харчування, режим дня, гімнастика, рухливі ігри, особиста гігієна та ін)

- психологічне здоров,я дитини (інтерес, бажання, потреби, емоційний ко-мфорт)

 - соціальне здоров,я (поведінка, спілкування, досвід, практика)

 - моральне здоров’я (здоровий спосіб життя, дружба, доброзичливість, співробітництво)

 - інтелектуальне здоров,я (навички, знання, здібності, вміння)

Ось ці всі компоненти потрібно внести в життя дитини, щоб зберегти і зміцнити здоров’я малюка.

Колектив нашого садочка поглиблено і щиро працює над зміцненням здоров'я дітей. Всі педагоги стараються навчити дітей здорового спо­собу життя, ніколи не залишають поза увагою ранкової, коригуючої, гігієнічної гімнастики, фізкультурних занять у поєднанні з оздоровчими заходами, та формуванням постави у дітей, дихальною гімнастикою, пальчиковою гімнастикою, вихованням культурно-гігіенічних навичок та правил етикету. Виховате­лі намагаються забезпечити позитивне спілкування дітей з різних видів діяльності, а також сприяють піднесенню авторитету кожної дитини, її активності  серед товаришів, батьків. Батьки мають підтримувати і закріп­лювати знання дітей, отримані в садочку, в домашніх умовах, адже здорова дитина – це щастя сім’ї.

Підготувала  вихователь групи "Ладусі" Лучер О.А.

Консультація для батьків 

"ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЛІТКУ"

     За статистикою, літні та весняні місяці – найбільш "врожайні" на дитячі травми. Як подбати про безпеку маляти, не позбавляючи його радощів? Техніка безпеки дітей на вулиці повинна бути на вищому рівні, і це мають пам'ятати всі батьки.

     Відправляєтеся на атракціони? Не намагайтеся вивести малюка "у світ" в ошатномуодязі. Величезні банти, паски, зав'язки та інші прикраси в будь-який момент можуть розв'язатися і зачепитися за що-небудь на ходу. Уявляєте, як це небезпечно? У спекотні дніне забувати про капелюхи і панамки.

   Солодка газована вода не втамовує спрагу, а посилює її, краще пити звичайну воду. Її можна трохи підкислити лимонним соком – і смачно, і від зневоднення захистить, аджекраще всього в організмі затримується саме підкислена вода.

    Влітку третину дошкільнят стають учасниками ДТП у власних дворах і біля входів в парки. Особливу небезпеку становить низка припаркованих біля тротуарів машин.

     З-під машини 90-100-сантиметрового малюка майже неможливо помітити, коли він стоїть близько від нерухомого автомобіля або позаду нього. Кращий вихід – брати малюка за руку відразу після виходу з під'їзду.

    Взяли «перекус» з собою. Фахівці попереджають: готова їжа може зберігатися у розпеченій машині приблизно стільки часу, скільки тане морозиво, тобто хвилин 5-10. Те, що пролежало довше - вже не їжа, а розсадник хвороботворних бактерій. До речі, купуючи морозиво, перевірте термін придатності.

    Лазіння по деревах забороняти марно. Вихід – дозволити лазити під наглядом і виділити для цього пару найбезпечніших дерев на дитячому майданчику - з міцними низькими гілками.

    Маленькі штучні ставки нешкідливі лише на перший погляд. Як правило, глибоко стає вже біля берега. Малюк хоче сам погодувати качечок? Надіньте йому нарукавники і не відходьте ні на крок.

    У спеку металеве покриття гірки розжарюється як сковорода – заробити опік ніг простіше простого. Передполітна перевірка обов'язкова!

     Ви опинилися в натовпі? Не дозволяйте дитині триматися за ваш одяг – так найлегше загубитися. Намагайтеся вести дитину попереду себе. Нехай у вбранні буде одна яскрава пляма – панамка, кофточка, іграшка.

    У літніх сутінках ролерам і велосипедистам важко помітити крихітку. До велосипеду або до одягу малюка прикріпіть флікер (світловідбивач) – він дозволяє побачити дитину в сутінках з досить великої відстані. Флікери бувають у вигляді значків, брелоків. Чужі велосипеди і самокати, не підходять за розміром, – джерело підвищеної небезпеки.

Аніматор запрошує дітей приєднатися до спортивних ігор. Відмінно! Звичайно, якщо ви пам'ятаєте, що:

- після кожних 15 хвилин біганини треба оголошувати перерву;

- одяг має бути світлим і гігроскопічним, щоб піт легко випаровувався;

- перед грою і в перервах можна пропонувати дитині пити.

Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді.

Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді.

Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.

Ось вони:

· Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

· Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

· Купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С.

· Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

· У воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод.

· У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.

· У воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай.

· Ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити.

· Перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища.

· Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

· Після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні.

· Якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.

Ні в якому разі:

· Не купайся без дорослих.

· Не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени.

· Не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

· Не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

· Не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.

· Не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.

· Не грай у воді в небезпечні ігри, а саме: не слід підпливати під тих, хто купається, хапати їх за руки чи ноги, «топити». · Не подавай помилкові сигнали про допомогу. · Не купайся у непогоду, при сильному вітрі, великій хвилі. Отже, якщо ти будеш уважним та обережним і дотримуватимешся вищевказаних правил, відпочинок на воді принесе тобі лише радість та задоволення.

   Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді

При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих доводиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова і інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).

Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.

Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях відсутні, наявні ознаки зупинки дихання; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або “перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко та послідовно:

1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.

2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші інородні тіла.

3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.

4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно “краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом “рот в рот”, а “рот в ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.

5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.

6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань донатискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє — 1:5.

7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.

Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.

Рятувальники застерігають: будьте вкрай обережні на воді.

Підготувала вихователь групи "Промінчики" Кліменко М. Д 

Консультація для батьків

Тема. Безпека вас і ваших дітей: Безпека на дорозі

Безпека дітей... Як часто вона залежить від нас, дорослих! Чи цікавилися ви, наскільки ваша дитина знає правила дорожнього руху і безпечної поведінки на вулиці? Чи дотримує їх? Хтось може запитати: «Навіщо пояснювати малюкові правила безпеки, якщо поки він з'являється на вулиці тільки за руку з дорослим?» Але ж незабаром ваша дитина піде до школи, стане самостійним пішо­ходом і пасажиром...

І до цього моменту в малюка слід сформувати свідому і безпеч­ну поведінку. Від цього залежить здоров'я, а часом і життя дити­ни. Тому і розмова в нас з вами дуже, серйозна: дитина і дорога — основи безпеки. Це повинні знати всі батьки.

 

Поговоріть із дитиною, поспостерігайте за нею та оцініть, чи може вона самостійно орієнтуватися на дорозі, приймати пра­вильні рішення. Адже більшість дітей відчувають себе впевне­но на вулиці лише після десяти-дванадцяти років. Якщо ваша дитина не готова, на вулиці ви маєте не тільки брати її за руку, а й виховувати, передусім, особистим прикладом: переконувати і пояснювати. Не залишайте без відповіді запитання, пов'язані з дорогою, водінням, аваріями тощо, навіть якщо вони здаються вам несуттєвими. Це важливо! Якщо ви відмахнеться від розпи­тувань, дитина зробить висновки сама, і не факт, що вони будуть правильними.

Розкажіть малюкові: «Коли з'явилися перші автомобілі, правил безпеки руху ще не було. Диковинкам давали дорогу. Автомобілів ставало дедалі більше,. Пішоходи почали потрапля­ти під колеса машин, отримувати удари, серйозні травми і на­віть гинути. Тоді й вирішили, що на вулиці повинні бути різ­ні дороги. Одну широку, посередині, відвели для автомобілів. По обидві її сторони зробили доріжки вужчі — для пішоходів. І всі були задоволені, тому що ніхто нікому не заважав. Згодом з'явилися правила руху, дорожні знаки, пішохідні переходи, світлофори».

Запропонуйте дитині уявити і розповісти, що було б, якби люди не придумали правил дорожнього руху. (Складно і проїха­ти, і пройти. Водії їздять, як кому зручно, на великій швидкості. Пішоходи переходять дорогу там, де їм заманеться, заважаючи водіям і опиняючись у великій небезпеці.) Висновок зробіть ра­зом: необхідно знати правила дорожнього руху і дотримувати їх, інакше виникне плутанина, яка може призвести до біди. Малюк повинен усвідомити: проїжджа частина вулиці призначена для автомобілів, тротуар — для пішоходів, переходити дорогу можна тільки у встановлених місцях.

Переходимо дорогу безпечно

Поруч із проїжджою частиною не дозволяйте дитині бігти попереду вас, міцно тримайте її за руку, не забувайте, що вона в будь-яку хвилину може вирватися.

Звертайте увагу дитини на свої дії, поведінку інших пішоходів, інакше малюк звикне переходити дорогу, не дивлячись, покладаючись на вас. Іграшку малюка візьміть «потримати» собі: під час переходу він може відпустити вашу руку і несподівано ви­скочити на проїжджу частину за м'ячиком або лялькою, які недо­речно впали.

Якщо малюк носить окуляри, пам'ятайте, що вони не коригу­ють бічний зір, так важливий для юного пішохода! Тому звертай­те особливу увагу дитини на типові ситуації із закритим оглядом, вчіть оцінювати швидкість машини, що наближається.

Чекаючи на сигнал світлофора, деякі нетерплячі громадяни ступають на проїжджу частину, коли зелене світло ще не запала­ло. Набагато безпечніше стояти за крок-півтора від бордюру, щоб не потрапити під,колеса автомобіля.

Найімовірніше, ваш малюк вже знає, як переходити проїжджу частину за сигналом світлофора, і з задоволенням процитує: чер­воне світло — дороги немає, жовтий — почекайте, а зелене світ­ло — йдіть. Але цих правил не завжди дотримують навіть дорослі. Поясніть дитині, що правила порушують «погані» дядьки і тітки, і їх не можна наслідувати.

Розкажіть малюкові, що для повної безпеки потрібно «по­глядати» на машини, що стоять, навіть якщо переходиш дорогу на зелене світло. Поясніть, чому не можна зупинятися на пере­ході.

Можливо, ваша дитина знає, як перейти дорогу і через нерегульований перехід («зебра» є, а світлофор відсутній). Переко­натися в цьому допоможе гра. Разом з малюком намалюйте на великому аркуші паперу дорогу, позначте перехід. Візьміть ма­ленькі іграшки (наприклад, фігурки з кіндер-сюрпризів) і грай­те. Малюк коментує дії іграшки під час переходу через дорогу: підійшов до переходу, зупинився, подивився ліворуч, якщо ма­шин поблизу немає, виходжу на проїжджу частину і крокую по «зебрі». Дійшов до середини дороги, подивився, чи не з'явилися машини праворуч. Якщо так, зупиняюся на «острівці безпеки», пропускаю їх і лише тоді йду далі. У грі стануть в пригоді і ма­ленькі машинки: ви можете бути водієм, а дитина — пішоходом, і навпаки.

На зупинці

Ви довго чекаєте на автобус, а його досі немає...

Зупиніться у віддаленому від проїжджої частини місці (дитина далі, ніж дорослий). Якщо не запаслися на цей випадок іграшкою для малюка, просто поговоріть з ним. Запитайте, у що і з ким він грав, що малював, ліпив у дитячому садку, що хоче робити вдома. Можна підійти до газетного кіоску^ розглянути журнали, купити вподобаний.

Не дозволяйте дитині розпочинати ігри, ходити по бордюру, що відокремлює тротуар від проїжджої частини. Це небезпечно, особливо за сирої погоди або ожеледі. Дитина може посковзнутися і потрапити під автобус, який зупиняється. Крім того, якщо через ожеледицю проїжджий автомобіль занесе, він вилетить прямо на тротуар. А якщо неподалік є калюжа, машини можуть просто об­лити вас із малюком брудом.

На зупинці зібралося багато людей. Ви міцно тримаєте дитину за руку, стоїте в перших рядах. Ось і довгоочікуваний автобус. По­чинається тиснява. Навіть для дорослої людини це стресова ситуа­ція, не кажучи вже про дитину. Такі поїздки краще зовсім виклю­чити. Якщо ж вам доводиться їздити разом з дитиною в години пік, то ваше місце не в перших рядах, а серед тих, хто спокійно че­кає на свою чергу. Адже цей автобус не останній, а фізичне і пси­хічне здоров'я дитини дорожче.

До транспорту, що зупиняється на зупинці, біжать люди. По тротуару, по самому краю проїжджої частини. Не піддавайтеся загальному ажіотажу. Мало того, що, спіткнувшись, ви можете впасти і потягти за собою дитину. Ви ще й ризикуєте разом до­годити під колеса! Малюк турбується: «Не встигнемо, мама (тато) поїде, а я залишуся». Навіщо ж ризикувати життям і здоров'ям, хвилювати дитину? Цей автобус теж не останній.

Нарешті ви в салоні. Першою входить дитина, дорослий за нею. Пройдіть уперед, щоб дати можливість увійти іншим паса­жирам. Нагадайте дитині, що потрібно триматися за поручні, не можна висуватися у відкриті вікна, викидати сміття, виходити з транспорту до повної його зупинки. Краще буде, якщо ви зроби­те це не у вигляді нотації, а звернувши увагу на подібні ситуації з іншими пасажирами.

Якщо першою з автобуса вистрибує дитина, вона може спіт­кнутися і впасти, спробувати самостійно перебігти через дорогу. Тому спочатку з транспорту завжди виходить дорослий. Ставши ліворуч від дверей, він допомагає вийти малюкові.

В автомобілі

Настало літо — час відпусток, поїздок за місто, на дачу, на природу. Багато хто здійснює ці маленькі подорожі на власному автомобілі. Як правило, дитина намагається зайняти місце на передньому сидінні першою. Якщо потім там же сідають дорослі, то вони можуть притиснути його до дверей. Автоматичне блокування дверей передбачено не у всіх автомобілях. Натиснути кнопку ж або ручку дорослі просто забувають. У такому випадку двері на повному ходу можуть відчинитися, а дитина — випасти на дорогу, під колеса інших машин. Та й на зупинці дитина не буде чекати, поки дорослі вийдуть з машини, а відразу ж вискочить першою, Якщо вона потрапить при цьому на проїжджу частину дороги, то опиниться в небезпеці. Не допускайте цього!

Отже, дитина сіла на заднє сидіння, двері заблоковані. Ось тільки діти, особливо маленькі, такі непосиди! Хвилина — і улюблений син стоїть з ногами на сидінні, кривляється в заднє скло, відчиняє вікно, висовує назовні руку або, що ще не­безпечніше, голову. У разі різкого гальмування або повороту, стоячи на сидінні, дитина може потрапити в отвір між кріслами і отримати серйозні травми. Тому перевозити малюка до 12 років на задньому сидінні автомобіля ви можете лише на руках, пристебнувши ременем безпеки, або у спеціальному дитячому кріслі.

Правила дорожнього руху дозволяють перевозити дитину до дванадцяти років і на передньому сидінні (обов'язково в дитячому кріслі). їхати спереду дуже хочеться будь-якій дитині, особливо хлопчикові. Але місце поряд з водієм є найнебезпечнішим у разі зіткнення. То чи варто ризикувати? Якщо ж дитина їде спереду, не забудьте про ремені безпеки. Якщо в нього немає автоматич­ного регулювання, підтягніть його вручну. Погано відрегульова­ний ремінь не врятує дитину від серйозної травми голови і грудної клітки в разі різкого гальмування або зіткнення.

Щоб поїздка не стомлювала малюка, пограйте з ним.

Більш старшим дітям можна запропонувати ігри «Міста», «Скажи навпаки» (дитина добирає антоніми до заданих слів: гус­тий — рідкий, плакати — сміятися тощо). Цікава гра «Якщо б, та якби». Дитині пропонують закінчити речення за схемою: «Якби я був... (ким, пропонує дорослий), то я б..., тому що...». Виходить приблизно так: «Якби я був машиною, то гоночною, щоб швид­ко доїхати в будь-яке місце», «Якби я була яблуком, то зеленим і кислим, щоб мене ніхто не з'їв». З такими розвагами час у дорозі промайне швидко.

Вирушаючи в дорогу разом із малюком, виявляйте турботу про його безпеку і заохочуйте правильну поведінку в найрізноманітні­ших ситуаціях.

Чи не траплялося вам швиденько перебігати дорогу на чер­воне світло, поки поблизу, немає машин? Якщо у вас є машина, чи завжди ви коректно ставитеся до пішоходів та інших водіїв? Ваша дитина, яка йде поруч по вулиці або сидить в автомобілі, все бачить і все запам'ятовує. Навіть незначні порушення правил можуть стати поганим прикладом для малюка. Ви беззаперечний авторитет для дитини, ваші дії у всіх дорожніх ситуаціях повинні бути правильними.

Борисенко Р.С.

                                                     Заступник директора з

                                                  навчально виховної роботи 

Пам'ятка для батьків

ВІТРЯНА ВІСПА У ДІТЕЙ

Чим викликається вітрянка?

Вітряна віспа – це вірусна інфекція. Її викликає вірус герпесу 3 типу під назвою Варіцелла-Зостер. Це гостре вірусне захворювання дитячого віку, яке супроводжується дисемінованим макульозно-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках і загальним інтоксикаційним синдромом. Вітрянка переважно діагностується в дитячому віці: близько 90% усіх жителів світу переносять це захворювання до 15 років. Пік захворюваності на вітряну віспу випадає на дошкільний період – 3-4 роки. Вітрянка у дітей вважається однією з найбільш поширених інфекційних хвороб, оскільки сприйнятливість людського організму до вірусу вітряної віспи становить практично 100%, а от після перенесеної вітрянки імунітет практично довічний (виключення складають особи з імунодефіцитами).

Як передається вітряна віспа?

Інфікування вірусом вітряної віспи здійснюється повітряно-крапельним і вертикальним (трансплацентарним) шляхами. Можна заразитися, перебуваючи з людиною в одному приміщенні і навіть на різних поверхах будівлі.

Хто є джерелом зараження вітряною віспою?

Вітрянкою можна заразитися винятково від хворої людини: за 2 дні до появи у неї висипань і впродовж наступних 5 днів. Вона стає заразною за 1-2 дні до появи висипань, і залишається такою весь час, поки з’являються нові елементи висипки і ще протягом 5 днів після останніх висипань.

Через який час після контакту з хворою на вітрянку дитиною можна захворіти?

1. Інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших клінічних симптомів) за вітрянки становить від 11 до 21 дня. Найбільша частота захворювань припадає на 15-й день після контакту.

2. Продромальний період - 2 дні до виникнення характерного висипу) розвивається не у всіх дітей. За 48 годин до появи перших елементів висипання дитина скаржиться на втому, зниження апетиту, нудоту, блювоту.

3. Період розпалу захворювання. Поява перших елементів висипу супроводжується підйомом температури тіла (37-38°С) та іншими проявами інтоксикаційного синдрому (зниження апетиту, нездужання, головний біль, пітливість).

Як довго дитина може бути переносчиком віруса? Коли можна йти у садок або школу після вітрянки?

Через 5 днів після останніх висипань дитина може повертатися в дитячий колектив.

Коли накладають карантинні заходи при вітрянці?

Карантинні заходи у школі чи садочку накладається з 11 по 21 день після контакту з хворою дитиною.

У якому віці частіше хворіють на вітрянку?

Найчастіше вітряною віспою хворіють діти 2-7 років. Але може захворіти і доросла людина, якщо вона не хворіла у дитинстві. Можливе внутрішньоутробне інфікування плоду, якщо захворіє вагітна жінка. Примітно, що діти перших місяців життя рідко хворіють на вітрянку, навіть якщо вони були в контакті з хворими. Їх захищають антитіла матері, що надійшли до дитини під час вагітності. Якщо мама в дитинстві не хворіла, передати захисні антитіла вона не може.

Як виявляється вітряна віспа?

Симптоми вітряної віспи – висип і підвищення температури. Температура при вітряній віспі з’являється разом із висипом або за кілька днів, годин до висипань. Діагностика вітряної віспи ґрунтується на даних фізикального огляду дитини та епідеміологічного анамнезу. Виявлення поліморфного макуло-папуло-везикульозного висипу та наявність контакту дитини з носієм вірусної інфекції є достовірними ознаками вітряної віспи. У певних випадках застосовують лабораторні методи дослідження: вірусологічні та серологічні аналізи, ПЛР.

Як виглядає висип при вітряній віспі?

Спочатку з’являються червоні плями, з них утворюються горбки (папули), потім пухирці, схожі на краплі роси на тлі, навколо якого може бути (або не бути) червоний ободок. Через 1-2 дні пухирець підсихає, утворюється щільна коричнева скоринка. Скоринки самостійно відпадають на 12-22 день хвороби. Якщо за шкірою дитини був хороший догляд, під скоринкою залишається чиста шкіра, рубчики можуть бути у розчесаних місцях, при приєднанні бактеріальної інфекції. Висип при вітряній віспі з’являється не одразу. Нові елементи висипки з’являються з інтервалом в 1-2 дні. Як правило, поява нових елементів висипу триває недовго, 2-4 дні, але можливо і протягом 1-2 тижнів.

Де з’являється висип при вітрянці?

Висип при вітряній віспі з'являється по всьому тілі, на тулубі, голові, руках і ногах. Висип з’являється на шкірі, але можливі елементи висипань на слизових оболонках рота, носа, статевих органах, коньюнктиві очей.

Як лікують вітрянку?

Вітряна віспа – вірусна інфекція, тому для лікування призначають противірусну терапію. При сильному свербінні педіатр рекомендує також давати дитині проти алергічні (антигістамінні) препарати. При високій температурі – жарознижуючі препарати. Дуже важливий належний догляд за шкірою дитини щоб уникнути приєднання бактеріальної інфекції. Для цього стежать за чистотою постільної білизни, обробляють елементи висипки зеленкою або фукорцином. Рот після їжі можна полоскати антисептиками або просто теплою кип'яченою водою.

Які бувають ускладнення при вітряній віспі?

Ускладнення при вітряній віспі бувають у приблизно 5% захворілих. Найчастіше вони виникають у людей зі зниженим імунітетом. Найбільш часті ускладнення вітрянки – приєднання бактеріальної інфекції при розчісуванні і поганому догляді за шкірою. Найважчими ускладненнями вітряної віспи є пневмонія та енцефаліт.

Профілактика вітряної віспи

Ізоляція хворого на вітрянку до 5-го дня від моменту появи останніх висипань. Карантин у дитячому колективі з 11 по 21 день від моменту контакту. Пасивна імунопрофілактика з використанням імуноглобулінів проводиться не пізніше 2-4 днів (48-96 годин) від моменту контакту в наступних випадках:

- Дітям з імунодефіцитом;

- Вагітним жінкам;

- Дітям, народженим від матерів, які захворіли за 5-10 днів до пологів або через 2 дні після них;

- Недоношеним дітям (з масою тіла до 1 кг).

Вакцинація.

Жива вакцина проти вітряної віспи застосовується в 80 країнах світу дітям 12-18 місяців з ревакцинацією в 12 років. В Україні вакцинація від вітрянки не є обов'язковою, але рекомендована для здорових дітей старше 15 місяців.

 

Нехай ваші діти будуть здорові!

Вихователь групи "Чарівники "  Левченко Д.Р.

ПАМ'ЯТКА "Правила безпечної поведінки біля водойм" 

 

Літо — прекрасна пора, коли стовпчики термометрів показують понад  25 градусів. Вода в річках, озерах, водоймах і морі  поступово прогрівається і відкривається пляжний сезон. А це означає, що не буде зайвим ще раз обговорити всі правила поведінки на воді для дітей, адже саме вони найчастіше наражаються на небезпеку.

НЕБЕЗПЕКА НА ВОДІ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ

Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду. Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть привести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

У першу чергу дітей слід попередити, що:

·       Купатися у водоймах закритого типу, де немає облаштованих пляжів і рятувальників, заборонено;

·       Наближатися близько до води і заходити в неї можна тільки під наглядом дорослих;

·       У тих місцях, де поблизу знаходиться вивіска про заборону купання, купатися не варто, так як це може призвести до сумних наслідків;

·       Запливати за буйки, навіть якщо дорослі знаходяться поблизу, не потрібно;

·       Слід бути акуратним у воді і не плавати на глибині, понад росту дитини;

·       У малознайомих місцях пірнати також строго-настрого забороняється, так як це може призвести до травм.

         Правила поведінки на воді для дітей створені не просто так і про це повинні знати кожна дитина і її батьки. Дотримання цих правил — це запорука здорового і безпечного відпочинку. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, так як тільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КУПАННЯ ДИТИНИ

     Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді для дітей. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм своїх чад у разі:

·       Підвищеної температури у дитини;

·       На шкірних покривах дитини спостерігається алергічний висип, гнійничкові освіти, відкриті рани (в даному випадку купання може спровокувати проникнення інфекції в організм);

·       Дитина щільно поїла (після трапези має пройти мінімум півгодини).

         Крім того, пам’ятка поведінки на воді для дітей також включає безпечний час перебування в водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися близько 30 хвилин, не більше, якщо прохолодна — 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла і можливих наслідків цього.

         Відпочинок біля водойм, озер і на морі — це не тільки користь, але і велика небезпека. Тому безпеку дітей на воді в літній період повинна дотримуватися як ніколи.

ЯКІ ЩЕ ІСНУЮТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ДЛЯ ДІТЕЙ

        Кожні батьки повинні забезпечити безпеку на воді для дітей. Тому вони заздалегідь повинні проінформувати їх про те, що не можна:

·       Стрибати у воду з вишок і інших будь-яких підвищень;

·       Спонтанно пірнати і хапати когось за руки і ноги, так як це може призвести до нещасного випадку і нанесення численних травм пірнати жартівнику;

·       Купатися на плавзасобах в разі їх пошкодження, наявності шторму і хвиль, при сильному вітрі і дощі;

·       Купатися в спекотні дні без головних уборів, це може привести до сонячного удару.

         Обговорювати правила безпеки на воді з дитиною необхідно заздалегідь — за 1-2 дні до відвідин водойми, а не під час відправлення. Так як дитина, відправляючись купатися на море, як правило, знаходиться в сильному емоційному збудженні і може не запам’ятати всю необхідну інформацію.

Батьки, бережіть своє життя та життя своїх дітей!!!

Борисенко Р.С.

Заступник директора з НВР

 

Консультація для батьків

Профілактика дитячого травматизму

Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто. Дитячий травматизм має багато характерних особливостей.

Щоб визначити характер травми та її наслідки важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму шкіра у дитини дуже ніжна тому її дуже легко поранити і при цьому виникають гнійно-запальні процеси і фурункули, абсцеси та інше, але зате підшкірно-жировий прошарок, навпаки у дітей розвинений краще і при падінні дітей, оберігає тканини й органи від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей. Окістя товще і пластичніше. Тому у дітей швидше загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюються діяльність органів значно швидше ніж у дорослих.

Травматизм поділяють на: побутові, транспортні, спортивні, вуличні, вогнепальні, виробничі, нещасні випадки на воді, задушення та отруєння.

Саме частіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовий травматизм вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі у дворі чи саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але самі небезпечні з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них це недостатній догляд батьків. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв, призводять до травм а іноді і до смерті. Це ж саме стосується оголених проводів електромереж, відчинених вікон, сходів і за свою необережність батьки дуже дорого розплачуються.

Діти до 7-10 років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і ні смак і особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла, і граючись такими предмети як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети і невміле поводження з ними часто призводить до поранень, а іноді малята і ковтають їх.

Діти дошкільного віку рухливі і нестримані  часто пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на подвір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні.

Особливо небезпечними для дітей не огороджені ділянки де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

Профілактика травматизму.

Принципи запобігання травматизму побутового різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами.

 Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки.

Не можна залякувати дитину, буде правильніше коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм.

Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі. Головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом.

Але на привеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень.

Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки.

Безпека на воді.

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти його.З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагоряти, поплавати, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ?

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятайте, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку на воді дотримуйся наступних правил безпеки:

• купання починати при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;

• купатись тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;

•якщо пляжу поблизу немає, вибирайте чистий пологий берег, але попередньо з’ясуйте, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;

• не купайтесь відразу після прийому їжі;

• знаходитись у воді потрібно не більше 10-15 хвилин, не доводьте тіло до ознобу;

• не плавайте далеко від берега, не запливайте за попереджувальні знаки;

• не переривайте купання частими виходами із води і не стійте мокрими на вітрі;

• потрапивши у сильну течію, не боріться проти течії, а пливіть за течією, наближаючись до берега;

• не входьте у воду занадто розігрітими: перепади температури можуть спричинити судоми;

• при судомах не розгублюйтесь, а намагайтесь утриматись на поверхні води і кликати на допомогу;

• потрапивши у водоворіт, наберіть побільше повітря у легені, зануртесь у воду і сильними ривками у бік за течією виходьте з виру і випливайте на поверхню;

• не лежіть після купання на сонці, а відпочивайте у затінку;

• при виході із води розітріть тіло долонями або рушником насухо і одягніться.

Попередження травматизму під час відпочинку.

• Не залишати дітей без нагляду.

• Перевірити обладнання дитячого майданчика, щоб запевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування.

• Оглянути територію навколо будинку і перевірити наявність від критих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудова них об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

Безпека дорожнього руху.

• Виконувати правила дорожнього руху.

• Проаналізувати місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.

• Дозволяти старшим дітям самостійно переходити дорогу лише за повної відсутності руху.

Безпека в лісі, біля водойми.

• Під час перебування на вулиці в літній день захищати голову ди тини панамою.

• Регулювати перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опі кам шкіри.

• Дозувати перебування дитини у воді, щоб організм не переохолод жувався.

• Не залишати дитину без нагляду біля водойми.

• Не дозволяти купатись та стрибати у воду в неперевірених мі сцях.

• Для купання обирати незасмічені з твердим дном, без водорос тей та мулу місця.

• Забороняти користуватись човном, плотом без супроводу дорос лих.

• Не дозволяти запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

•Не допускати пустощів на воді (лякати, утримувати одне одного під водою).

•Забороняти ходити до лісу буз супроводу дорослих.

• Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирати та не вживаите незнайомих грибів, ягід, рослин.

•Не розводити у лісі багаття під час посухи; в разі необхідності, розмістити його на відкритому місці. Після використання ретельно загасити його та засипати землею.

•Для походу до лісу одяг дитини добирати таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

Шановні батьки!

Будьте прикладом для дітей у виконанні правил безпечної поведінки. Діти погано сприймаюсь заборони.